Випадки вживання висловлень-вибачень та висловлень-подяки і прохання українцями

Приклади з сучасної української літератури, наведені у СУМ, наводять на думку, що, на відміну від англійської, в українській усі ці слова́ вживаються майже однаково. Тому можна говорити лише про те, як кожен надає особисту перевагу вживанню того чи іншого слова.

• У випадку привернення уваги співрозмовника або передуючи висловлення прохання — перепрошую (СУМ)
• У випадку, коли ви збираєтеся вчинити провину — даруйте (СУМ, значення «3»)
• У випадку вже вчиненої провини — пробачте (СУМ, значення «а») або вибачте (СУМ)
• У випадку висловлення заперечення або незгоди — пробачте (СУМ, значення «б») або вибачте (СУМ)

(https://ukrainian.stackexchange.com)

У випадках вживання висловлень-вибачень та висловлень-подяки і прохання українцями, що належать до вищого прошарку суспільства, найбільш поширеними у діалогічному мовленні виявились наступні експресиви:

• Вибач(те)! та його похідні. Здебільшого вживання цього експресиву супроводжувалося поясненням або обіцянкою відшкодування, що становлять окремі стратегії вибачення.

Наприклад: Вибач за вчинену мною дурницю! Обіцяю, більше такого не повториться.

• Прошу (Вашого) вибачення! Вживання цього висловлення-вибачення найчастіше траплялося у діалогічному мовленні об’єктів дослідження з особами, старшими за віком. Ця формула ввічливого вибачення влучно та ефективно виражає бажання мовця отримати пробачення за сказане чи вчинене та має сильніший вплив на слухача, аніж стандартні види однослівних вибачень.

Наприклад: Прошу (Вашого) вибачення! Я не мав наміру образити Ваші вподобання!

Визначаючи висловлення-подяки, які були найбільш вживані представниками вищого класу української нації у період проведення дослідження, виділено наступні:

• Дякую! як елементарний однослівний експресив, що займає відносно нейтральну позицію серед усіх висловлень-подяк та вживається у діалогічному мовленні здебільшого на рівні автоматизму. Це зазвичай проявляється у побутових ситуаціях повсякденного життя, таких, як подяка за обслуговування, сервіс, послугу.

Наприклад: «Ось ваша кава.» – «Дякую.»

• Досить вживаними виявилися і вирази «надзвичайно/ щиро вдячний», які яскраво відображають бажання мовця показати свою позитивну оцінку сказаного чи вчиненого. Ця формула подяки зазвичай вживається з підсилювальними прислівниками та вважається найекспресивнішим видом вираження вдячності в українській мові.

Наприклад: Я щиро вдячний за Ваше привітання! Для мене це було неочікувано.

• Спасибі! як варіант висловлення подяки у дослідженні було відзначено як часто вживаний. Проте, здебільшого він використовувався у сленговому діалогічному мовленні під час спілкування з однолітками, змінюючи спосіб вимови та набуваючи звучання російського Спасибо.

Наприклад: Спасибі, що почекав. Я не думав, що затримаюсь.

...

 варто зазначити, які саме висловлення-вибачення та подяки найчастіше використовувалися представниками нижчого класу української та американської нації. Спершу розглянемо результати анкетування у контексті українського народу. Так як вживання формул ввічливості у діалогічному мовленні було досить частим, використовувались наступні приклади експресивів:

• Перепрошую, а також похідним висловом «за перепрошенням» за результатами дослідження було одним із найбільш вживаних варіантів висловлення вибачення. Ватро відзначити, що ця формула ввічливості є калькою з польської «пшепрашам» і «за пшепрошеніем». Проте, незважаючи на це, за частотою вживання «Перепрошую» не поступається чисто українським висловленням-вибаченням, таким як «Вибач» та похідним від нього. За результатами спостереження «Перепрошую» здебільшого вживалося за турбування іншої особи, за вчинену шкоду, непорозуміння та перепитування;

Наприклад: Перепрошую, а у Вас не знайдеться розміняти 20 гривень?

• Вибач(те) та Пробач(те) вживаються на однаковому рівні та є абсолютними еквівалентами. Ці форми ввічливості є стилістично-нейтральними та зазвичай використовуються за наявності невеликої провини у розмовно-побутових ситуаціях при проханні вибачення за ненавмисну образу словами чи діями

Наприклад: Вибачте, не хотів чіпати Ваших особистих інтересів.

З іншого боку, «Вибач(те)» може вживатися як увічливе заперечення, вияв незгоди.

Наприклад: «Вибачайте… кричіть собі, я не маю наміру вас слухати»

У деяких ситуаціях слова вибачення не завжди означають, що людина, що вимовляє їх, відчуває себе в чомусь винуватою. Наприклад, якщо людина їде в тролейбусі і їй потрібно вийти, вона говорить, звертаючись до попереду людині, що стоїть: «Даруйте, ви виходите на наступній зупинці?» В цьому випадку слово «вибачите» не означає вибачення в повному розумінні цього слова, а є зверненням до незнайомої людини, яку потурбували. Такі слова ввічливості, як «вибачите за запізнення», «пробачите за неспокій», «прошу вибачення», свідчать про вихованість людини.

• У розмовному мовленні вживаються також вибачальні вислови «даруйте (даруй)», «прошу дарувати», «даруйте ласкаво», «даруйте на слові»: «Даруйте, що звертаюсь до Вас з просьбою»
• Як вибачення за серйозну провину, великий проступок вживається простіть (прости). Хоча соціологічне дослідження показало, що цей зворот вживається переважно особами старшого віку та у сучасній мові є дещо застарілим.

Наприклад: «Прости мене, Федоре, але я повинна була йому це сказати.»

У народі на цей вислів існує відповідь: (хай, нехай) Бог (Господь, Мати Божа, Небо і т. ін.) прощає (простить).

«Прости», «простіть» може вживатися при звертанні до кого-небудь у значенні ввічливого попередження про щось не зовсім приємне з погляду мовця

Наприклад: «Тепер уже, простіть, пізно сніг відкидати! Весна!»

Вживання зворотів зазначених вище говорить про пошану до партнера по спілкуванню і ввічливості, яка допомагає розташувати людей в свою користь. Проте якщо образа насправді відбулася, і особливо якщо відбулася випадково, потрібно принести вибачення. Важливо, щоб людина відчула щирість вибачення мовця. У вибаченні головне – власне розуміння суті своєї провини, реальна оцінка ситуації і усвідомлене визначення висновку щодо необхідності принесення вибачення. Для того, щоб оцінити, що відбулося належним чином, потрібно поставити себе на місце скривдженого. Очікування миттєвої відповіді на вибачення втрачає сенс, оскільки швидкість реакції на вибачення залежить від глибини образи і характеру людини.

Широко вживаними у мовленні представників нижчого соціального статусу України, як показали результати дослідження, виявились і висловлення-подяки.

• найбільш уживаними, стилістично нейтральними висловами подяки є «дякую» і «спасибі», які можуть мати при собі слова, що посилюють вираження вдячності: дуже, сердечне, щиро, красно сердечно, щиро та ін.

Наприклад: «Сердечне спасибі тобі, брате, за твоє щире привітання»

«Дуже Вам дякую за Ваше привітання»

За народною мораллю, невдячність сприймалась як невихованість, черствість і завжди осуджувалась. Вважається, що дякування — одна з тих дій в житті людини, яку можна виконати лише за допомогою мови, спеціально витворених для цього висловів. Вислів «дякую» (є особливою формою дієслова дякувати) вживається у багатьох слов’янських мовах: білоруській, польській, чеській, словацькій та ін. За даними етимологічного словника, це слово запозичилось з німецької через польську, у російській не вживається. Первісне значення пов’язується зі словом «думка» у розумінні: «Ви мені зробили добро, я думаю, я пам’ятаю про це». Підкреслення вияву вдячності досягається за допомогою загальноприйнятих слів: щиросердно, сердечно, красно та ін.

Наприклад: «Сердечно дякуємо за прийом! Чекаємо вашого візиту!»

Вислів «спасибі» у порівнянні з «дякую» є менш поширеним. Первісне значення “спаси біг” стерлось у свідомості тих, хто розмовляє, про що і свідчить редуковано-зрощена форма. У мовленні спасибі часто поєднується з прикметниками щире, велике, сердечне. Проте, за результатами спостереження, цей вираз вибачення піддався процесу зросійщення та часто використовується у російській фонологічній формі.

Подяка – соціальна мовленнєва поведінка, яка віддзеркалює у висловленні почуття вдячності адресатові за певну послугу, допомогу. Формули соціального етикету подяки жорстко не регламентовані: вибір відповідної формули залежить від ситуації спілкування, емоційного настрою адресанта ((Kasper G. Linguistic Politeness [Електронний ресурс]/ Kasper G. – Режим доступу:  http://www.sciencedirect.com/science – Назва з екрану.)).

За визначенням самими українцями, серед представників нижчого класу найбільш вживаними висловленнями прохання є:

• «Будь ласка!» як найбільш поширений та найбільш елементарний спосіб ввічливо висловити прохання та спонукання слухача до дії.

Наприклад: Винеси сміття, будь ласка!

• використання питальних речень.

Наприклад: Чи не хочеш ти подарувати мені квіти?

Проведене дослідження засвідчило про високу частоту вживання висловлень-вибачень та висловлень-подяки і прохання серед представників української національності...

(матеріал зі статті:Особливості вживання висловлень ввічливості представниками українського та американського суспільства. https://naub.oa.edu.ua/2011/osoblyvosti-vzhyvannya-vyslovlen-vvichlyvosti-predstavnykamy-ukrajinskoho-ta-amerykanskoho-suspilstva/).